Аналіз існуючих способів стикування електрифікованих ділянок

Автор(и)

  • V. Diakov Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6141-8393
  • S. Zviahintsev Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2018/171922

Ключові слова:

атмосферна електрика, прямий удар блискавки, блискавковідвід, модель, зона захисту

Анотація

Метою даної статті є аналіз існуючих способів стикування електрифікованих ділянок різних систем струму і рівнів напруги в контактній мережі при наскрізному русі поїздів.

При перепалі проводів контактних підвісок на нейтральних вставках і станціях стикування відбувається розрегулювання контактної мережі на суміжних анкерних ділянках і, як наслідок, необхідні значні витрати часу на її відновлення.

Крім того, при перепалі й обриві проводів контактної мережі відбувається пошкодження струмоприймачів і іншого дахового обладнання електрорухомого складу, що призводить до тривалих затримок поїздів. У зв'язку з цим для запобігання цих негативних явищ рекомендується використовувати закордонний досвід струморозподілу на переїздах, де експлуатується негабаритний автомобільний транспорт.

Біографії авторів

V. Diakov, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна

Дьяков Віктор Олексійович,

кафедра «Інтелектуальні системи електропостачання», к.т.н., доцент

S. Zviahintsev, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна

С. В. Звягінцев, магістр

Посилання

Михеев В. П. Контактные сети и линии электропередачи [Текст]/ В. П. Михеев – Москва:Маршрут, 2003. – 416 с.

ЦЕ – 0023 Правила улаштування та технічного обслуговування контактної мережі електрифікованих залізниць, затверджені наказом Укрзалізниці 20.11.2007 р. № 546 – Ц.

ЦШ – 0001 Інструкція з сигналізації на залізницях України, затверджена наказом Міністерства транспорту України № 259 від 8 липня 1995 р.

Дьяков В.О. Захист нейтральних вставок контактної мережі від перепалів [Текст]/ В. О. Дьяков, А. В. Антонов, С. Ю. Малинка // Електрифікація транспорту. - 2016. - №12, с. 64-70.

Дьяков В. О. Контактна мережа електрифікованих залізниць. Улаштування контактної мережі / В. О. Дьяков, Д. О. Босий, А. В. Антонов– Дніпро: Вид-во ПФ. «Стандарт-Сервіс»; 2017. – 228 с. ISBN 978-617-7382-09-05.

Kiessling F. Contact Lines for Electric Railways: Planning, Design, Implementation, Maintenance. Second Edition. [Текст]/ F. Kiessling, R. Puschmann, A. Schmiesder, E. Schmiesder– Wiley, John & Sons, 2009. – 994 p.

25 kV Air Gap: Australian Railways [Электронный ресурс] / Режим доступа: https://www.youtube.com/watch?v=q55EfuVYNW0

Развитие систем тягового электроснабжения/ Системы тягового электроснабжения, 2015 [Электронный ресурс]/ Режим доступа: https://studopedia.info/6-69930.html

Системы электрической тяги/ 2017 [Элек-тронный ресурс]/ Режим доступа: http://lokomo.ru/elektrosnabzhenie/sistemy-elektricheskoy-tyagi.html

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-04

Як цитувати

Diakov, V., & Zviahintsev, S. (2018). Аналіз існуючих способів стикування електрифікованих ділянок. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (15). https://doi.org/10.15802/ecsrt2018/171922

Номер

№ 15 (2018)

Розділ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).