Дослідження доцільності електропостачання контактної мережі з живленням підвищеною напругою через перетворювач 6/3 кВ

Автор(и)

  • V. Lyashuk Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна, Україна
  • I. Pavlyukov Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2018/171930

Ключові слова:

електрична тяга постійного струму, транзистор IGBT, імпульсний силовий перетворювач

Анотація

Стаття присвячена питанню використання методу перетворення напруги постійного струму з використанням ланки високої частоти для перетворення напруги рівня 6,6 кВ в напругу 3,3 кВ для живлення електричного транспорту, наводиться опис і принцип роботи перетворювача напруги.

Метою науково-дослідної роботи є розробка заходів щодо збільшення швидкості руху та вагових норм поїздів, що сприятиме створенню нових електровозів більшої потужності, розробка способу посилення електропостачання тяги постійного струму.

Розроблена схема імпульсного перетворювача постійного струму ППН-6 на IGBT транзисторах з напругою на вході 6 кВ і номінальним вхідним струмом 1 кА, який повинен бути використаний на тягових підстанціях для підвищення напруги контактної мережі. Запропоновано використати транзистори IGBT на 5,2 кВ та (в дослідному порядку) на 6,5 кВ. Із застосуванням цих приладів стає можливим забезпечити високий ступінь спрощення силові схеми перетворювачів постійного струму 6 / 3кВ.

Оцінені способи захисту схем, побудованих на IGBT транзисторах.

Біографії авторів

V. Lyashuk, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна

В. М. ЛЯШУК – к. т. н., доцент кафедри «Інтелектуальні системи електропостачання»

I. Pavlyukov, Дніпровський національний університет залізничного транспорту імені акад. В. Лазаряна

І. Ю. ПАВЛЮКОВ – магістр

Посилання

Краус, Л. А. Проектирование стабилизированных источников электропитания радиоэлектронной аппаратуры [Текст] / Л. А. Краус и др.– Москва: Энергия, 1980. - 288 с.

Шапиро, С. В. Резольвента Лагранжа и ее применение в электромеханике [Текст] / С. В. Шапиро. – Москва: Энергоатомиздат, 2008. – 156 с.

Вдовин, С. С. Проектирование импульсных трансформаторов [Текст] / С.С. Вдовин – Ленинград: Энергоатомиздат. Ленинград отделение, 1991. – 208 с.

Дьяконов, В. П. Энциклопедия устройств на полевых транзисторах [Текст] / В. П. Дьяконов и др.– .М. СОЛОН-Р . – 2002. – 512 с.

Колпаков, А. MELCOSIM? IPOSIM? EMISEL? О выборе и замене модулей IGBT [Текст] / А. Колпаков. – Силовая электроника. 2005. – №1.– С. 43-48.

Болтовский, Б. И., OrCAD. Моделирование «Поваренная книга » [Текст] / Б. И. Болтовский, Г. И. Таназлы. – Москва: Солонпресс, – 2005. – 200 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-07-04

Як цитувати

Lyashuk, V., & Pavlyukov, I. (2018). Дослідження доцільності електропостачання контактної мережі з живленням підвищеною напругою через перетворювач 6/3 кВ. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (15). https://doi.org/10.15802/ecsrt2018/171930

Номер

№ 15 (2018)

Розділ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).