Порівняльний аналіз щорічної кількості замін накладок полозів струмоприймачів, як основа техніко-економічної доцільності їх впровадження

Автор(и)

  • А. М. МУХА
  • Д. В. УСТИМЕНКО
  • О. Ю. БАЛІЙЧУК
  • О. Я. КУРИЛЕНКО

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2019/245723

Ключові слова:

витрати, ресурс, накладка полоза, струмоприймач, електровоз, електропоїзд

Анотація

У статті наведені результати порівняльного аналізу щорічної кількості заміни накладок полозів струмоприймачів електрорухомого складу постійного струму різного типу на основі експлуатаційних даних по Львівській залізниці. Використання вставок полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» у порівнянні із вуглецевими вставками дозволяє в середньому у 3 рази знизити щорічні витати на їх придбання.

Метою роботи є проведення порівняльного аналізу кількості щорічної заміни накладок полозів струмоприймачів електровозів та електропоїздів постійного струму із різних матеріалів, використовуючи реальні експлуатаційні дані для умов Львівської залізниці.

Наукова новизна та практична цінність. Отримані результати дозволили оцінити рівень порівняльної експлуатаційної надійності трьох типів накладок на базі реальних експериментальних даних, що на відміну від існуючих аналітичних способів розрахунку показників надійності, дозволяє представити техніко-економічну доцільності впровадження накладок типу "Романіт-УВЛШ".

Висновки. Використання полозів з матеріалу «Романіт-УВЛШ» в умовах Львівської залізниці дозволить зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електровозів у порівняні накладками першого типу у 3,09 рази; зменшити щорічні витрати на придбання накладок для електропоїздів у порівняні накладками першого типу у 3,13 рази, а в порівнянні з накладками третього типу у 3,05 рази.

У порівнянні з мідно-графітовими накладками, які характеризуються відносно високою струмопровідністю та відносно високим коефіцієнтом тертя (0,2...0,54), накладки з композитного матеріалу "Романіт-УВЛШ" характеризуються низьким коефіцієнтом тертя (0,005-0,008) при збереженні високого значення струмопровідності, що дозволяє значно скоротити знос контактного проводу. Експериментальні дослідження на ділянках постійного струму Львівської залізниці дозволи встановити, що знос контактного проводу при використані накладок полозів з «Романіту-УВЛШ» в 29,8 разів менший у порівнянні з використанням мідного-графітових накладок.

Посилання

Сергієнко, М. І. Основні напрямки роботи Укрзалізниці з енергозбереження та її ре-зультати / М. І. Сергієнко // Локомотив-информ. – 2010. – №4. – С. 24-28.

Лашко, А. Д. Енергозбереження на залізничному транспорті України / А. Д. Лашко, М. І. Сергієнко // Залізничний транспорт України. – 2001. – №4. – С. 7-11.

Малышко, И. В. Основные направления энергосбережения на железнодорожном транспорте Украины / И. В. Малышко // Локомотив-информ. – 2007. – №1. – С. 12-14.

Муха, А.М. Контактні вставки полозів струмоприймачів електрорухомого складу з покращеними показниками / А.М. Муха, Д.В. Устименко, О.Я. Куриленко, О.Ю. Балійчук, І.В. Малишко, Ю.О. Адамович // «Залізничний транспорт України». м. Київ, Вип. 2, 2018. – С. 33-39.

Гершман, И.С. Токосъемные углеродно-медные материалы / И.С. Гершман // Вестник ВНИИЖТ, 2002. – №5. С.15-20.

Берент, В.Я. Перспективы улучшения работы сильноточного скользящего контакта «контактный провод – токосъемный элемент полоза токоприемника» / В.Я. Берент // Железные дороги мира, 2002. – № 10.

Муха, А.М. Результати замірів зносу контактного проводу на експериментальних ділянках змінного струму львівської залізниці / А.М. Муха, Д.В. Устименко, О.Ю. Балійчук, О.Я. Куриленко // «Електрифікація транспорту». м. Дніпро, Вип. 13, 2017. – С. 15-19.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-22

Як цитувати

А. М. МУХА, Д. В. УСТИМЕНКО, О. Ю. БАЛІЙЧУК, & О. Я. КУРИЛЕНКО. (2021). Порівняльний аналіз щорічної кількості замін накладок полозів струмоприймачів, як основа техніко-економічної доцільності їх впровадження. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (17). https://doi.org/10.15802/ecsrt2019/245723

Номер

Розділ

БЕЗПЕКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ