Випробування асинхронних трифазних двигунів

Автор(и)

  • О. С. Шаповалов Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна, Україна
  • O.П. Карасьов Дніпровський національний університет залізничного транспорту ім. акад. В. Лазаряна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2019/254550

Ключові слова:

взаємне навантаження, асинхронний двигун, енергозбереження, статичний перетворювач

Анотація

Проведено огляд методів післяремонтної перевірки трифазних асинхронних двигунів в умовах ремонтних цехів локомотивних депо підкреслює необхідність впровадження спеціалізованих стендів для проведення післяремонтних випробувань з метою підвищення якості проведення ремонту, зменшення кількості відмов в роботі допоміжного обладнання, і за рахунок цього підвищення безпеки руху залізничного транспорту в цілому.

Проаналізовано сучасний стан розвитку напівпровідникової та мікропроцесорної техніки, який дозволяє реалізувати живлення випробовуваного асинхронного двигуна в широкому діапазоні живлячих частот, що в свою чергу дозволяє побудувати універсальні стенди для випробування трифазних асинхронних двигунів. Вартість перетворювачів частоти знаходиться на  економічно прийнятному рівні.

Виконаний аналітичний огляд можливих схем взаємного навантаження при випробовуванні трифазних асинхронних двигунів. Схеми можуть бути побудовані як з використанням статичного перетворювача частоти, так і без нього. Подано коротку характеристику кожної моделі, із зазначенням як переваг так і недоліків кожної окремої схеми. Як видно з характеристики, схеми з використанням статичних перетворювачів частоти вирізняються вищою енергоефективністю, дозволяють проводити випробування в широкому діапазоні живлячих частот, в свою чергу вартість стенду з використанням статичного перетворювача буде вищою. Схеми без перетворювача частоти вирізняються низькою вартість, але й низькою енергоефективністю, можливістю проводити випробування лише на частоті живлення мережі та високим рівнем споживання реактивної потужності.

Пропонується прийняти до уваги викладений матеріал при проектуванні стендів взаємного навантаження трифазних асинхронних електродвигунів з подальшим техніко-економічним обґрунтуванням вибраної схеми.

Посилання

ГОСТ 2582-81. Машины электрические вращающиеся тяговые. Общие технические условия[Текст]. – Введ. 1983-01-01. – М.: Изд-во стандартов, 1981. – 34 с.

Правила ремонту електричних машин електровозів і електропоїздів. ЦТ-0063 [Текст]. – К. : Видавнічий дім «САМ», 2003. – 286 с.

Жерве Г.К. Промышленные испытания электрических машин. – Л: Энергоатомиздат, Ленингр. отд-ние, 1984. – 408 с.

Авилов, В.Д. Патент RU 2433419 U1 «Испытание электрических машин» / В. Д. Авилов, А. И. Володин, В. Т. Данковцев, В. В. Лукьяненко. – Заявлено 15.06.2010; Опубл 10.11.2011г.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-01

Як цитувати

Шаповалов, . О. С. ., & Карасьов O. (2023). Випробування асинхронних трифазних двигунів. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (18). https://doi.org/10.15802/ecsrt2019/254550

Номер

№ 18 (2019)

Розділ

ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).