Відеоконтроль зайнятості небезпечної зони залізничного переїзду
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2012/50877Ключові слова:
залізничний переїзд, відеоконтроль, система нечіткого висновку, стиснення зображенняАнотація
Мета. Забезпечення безпеки руху на залізничних переїздах вимагає обладнання їх спеціальними пристроями. Сучасне обладнання залізничних переїздів, окрім інформації щодо зайнятості поїздом контрольованої ділянки, дозволяє використовувати інформацію щодо стану небезпечної зони залізничного переїзду, що може бути отримана системами відеоспостереження. Через вимоги щодо ширини смуги пропускання каналу передачі, використовується стиснення зображень з втратою якості. Метою роботи є удосконалення підсистеми відеоконтролю зайнятості небезпечної зони залізничного переїзду шляхом попередньої обробки його зображення, що покращує відношення між його якістю та розміром відповідного файлу. Методика. Для досліджень обрана множина зображень залізничного переїзду біля ст. Нижньодніпровськ Вузол (у відтінках сірого, 8 біт/піксел). В результаті апріорного аналізу зображень виявлена їх структура: області з різною інформаційною вагою. В статті запропоновано використати відмічену інформативну неоднорідність шляхом встановлення областей інтересу, в яких степінь втрати якості обернено пропорційний їх інформативності. Розділення зображення на області за інформативністю виконане за допомогою системи нечіткого висновку. Видалення інформації за отриманим шаблоном виконане у вейвлет-розкладі аналізованих зображень. Оброблені в запропонований спосіб зображення порівняні із зображеннями, відновленими після відомого методу вейвлетстиснення. Результати. За інших рівних умов якість зображень, що оброблені в запропонований спосіб, не гірша за результат існуючих методів вейвлет-стиснення. Наукова новизна. Запропоноване застосування системи нечіткого висновку для формування просторового шаблону визначення інформативності елементів зображення залізничного переїзду. Практична значимість. Використання запропонованої попередньої обробки в поєднанні з існуючими методами стиснення дозволить отримати додаткове стиснення зображення за рахунок видалення його малоінформативних елементів, та дозволить використовувати канали передачі даних з меншою смугою пропускання.
Посилання
Cho, B. A Study on Intelligent Railway Level Crossing System for Accident Prevention [Текст] / B. Cho, J. Jung // Inter-national Journal of Railway. – 2010. – Vol. 3, No. 3, – P. 106 112.
Комплекс контроля железнодорожных переездов [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.tvema.ru/ru/productList_2222.html
A Video-Based Object Detection System for Improving Safety at Level Crossings [Текст] / N. Fakhfakh та ін. // The Open Transportation Journal. – 2011. – No. 5, – P. 45 59
Швайко, Ю. Психологія бар’єрів [Текст] / Ю. Швайко // Магістраль. – 2011. – 17 23 грудня. – С. 4
Комплекс наблюдения «СН-ПЕРЕЕЗД» [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.tvema.ru/ru/productList_1955.html
Human Vision Models for Perceptually Optimized Processing – A Review [Електрон. ресурс] / M. J. Nadenau та ін. // Proceedings of the IEEE. – 2000. P. 1 15. Режим доступа: ftp://ftp.c-tt.ru/Symmetricom/V-Factor/V-Factor-Support-Docs/HVS_Review_Final.pdf
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).