Розробка моделі числового кодового автоблокування в вигляді функціонального графа
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2012/50890Ключові слова:
числове кодове автоблокування, діагностування, граф-модель, об’єкт діагностування, параметри процесу функціонуванняАнотація
Система числового кодового автоблокування до теперішнього часу є основною системою інтервального регулювання руху поїздів на перегонах. Особливості децентралізованого розміщення апаратури та планово-профілактичної методики технічного обслуговування призводять до значної кількості відмов в даній системі, що негативним чином відображається на виконанні графіка руху поїздів, а як наслідок і на економічних показниках експлуатаційної роботи залізниці. Наведені факти приводять до необхідності розробки систем діагностуванні і віддаленого моніторингу систем автоблокування, розробка яких потребує побудови моделі системи в зручній для подальшого використання формі. Для виконання цього завдання автором проаналізовані характерні відмови пристроїв автоблокування, а також види діагностичних моделей, що дозволило провести опис системи числового кодового автоблокування в вигляді функціональної граф-моделі. Запропонована граф-модель може бути використана для подальшої побудови системи технічного діагностування пристроїв автоблокування.
Посилання
Інструкція з технічного обслуговування пристроїв сигналізації, централізації та блокування ЦШ-0060 [Текст]: Затв. На-каз Державної адміністрації залізнич-ного транпорту 07.10.2009 № 090-ЦЗ. – К., 2009. – 69 с.
Пристрої сигналізації, централізації та блокування. Технологія обслуговування (ЦШ-0042) [Текст]: Затв. Наказ № 347-ЦЗ 26.04.2006 р./Державна адміністрація залізничного транспорту України. – К.: Транспорт України – 2006. – 560 с.
Биргер, И. А. Техническая диагностика [Текст]/ И. А. Биргер. – М.: Машиностроение, 1978. – 240.
Розподіл відмов пристроїв СЦБ по видах систем, об’єктах та причинах на ДП «Придніпровська залізниця» затв. Начальником служби сигналізації та зв’язку В. П. Яловенко.
Бойник, А. Б. Системы интервального регулирования движения поездов на перегонах [Текст]/ под ред. А. Б. Бойника. – Харьков: УкрГАЖТ, 2005. – 256 с.
Дмитренко, І. Е. Техническая диагностика и автоконтроль [Текст]/ І. Е. Дмитренко. – М.: Транспорт, 1986. – 144 с.
Киреев, А. Н. Диагностика транспортных средств: конспект лекций Текст / А. Н. Киреев Луганск: издательство Восточноукраинского национального университета. – 2007. – 37 с.
Портягин, Н. Н. Теория и методы диагностики судовых электрических средств автоматизации [Текст]/ Портягин Н. Н., Пюкке Г. А. – Петропавловск-Качатский: КамчатГТУ, 2003. –112 с.
Дубов, А. В. Определение информаци-онной модели объекта диагностики, заданного сигнальными графами функциональных элементов [Текст]/ А. В. Дубов // Управление большими системами № 30. – М.: ИПУ РАН, 2010.– С. 212-219.
Самаров, К. Л. Элементы теории графов. Динамическое программирование. Сетевое планирование [Текст]/ К. Л. Самаров. – М.: Резольвента, 2009. – 112 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).