Безпечність залізобетонних конструкцій колонної станції метрополітену при зміні їх геометричних параметрів

Автор(и)

  • V. D. Petrenko Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна
  • O. L. Tiutkin Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2013/51288

Ключові слова:

числовий аналіз, безпека залізобетонної конструкції, колонна станція, метрополітен, крок колон

Анотація

Мета. В статті наведені результати числового аналізу залізобетонної конструкції колонної станції метрополітену у випадку варіації кроку колон по умовам безпеки. Мета цієї статті полягає у вивченні роботи системи колон, як найбільш завантажених елементів, що є одним з головних пріоритетів забезпечення безпечної та безаварійної роботи при нормальній експлуатації станційної конструкції. Методика. Розроблено об’ємну скінченно-елементну модель станції. Для аналізу напружень застосовано четверту теорію міцності. Результати. В наданій роботі викладені результати числового аналізу методом скінченних елементів на основі комплексу Structure CAD (SCAD) залізобетонної оправи станції із варіацією кроку колон, який в більшості випадків при спорудженні станцій приймається конструктивно. Побудовані графіки залежностей дозволили визначити безпечний крок колон. Наукова новизна. На основі теоретичних досліджень напружено-деформованого стану моделей показано, що при збільшенні відстані між колонами від 3,6 до5,4 мстатична робота несучих елементів станції є цілком прогнозуємою, тому що закони формування зусиль в них не виходять за межі лінійних. Але збільшення кроку колон до значних величин буде недоцільним з позиції безпечних умов експлуатації та викликає значні перевантаження несучих елементів в період будівництва. Практичне значення. Практична значимість обумовлена за підсумками оцінки впливу кроку колон станції для зміни напружено-деформованого стану її конструкції. Визначення напружено-деформованого стану конструкції запобігає різним аварійним ситуаціям, оскільки дозволяє впевнено прогнозувати наслідки змін в проектних рішеннях і отримувати безпечні умови експлуатації станцій колонного типу.

Біографії авторів

V. D. Petrenko, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Петренко Володимир  Дмитрович, д. т. н.,
професор, завідувач кафедрою «Тунелі, основи та фундаменти»

O. L. Tiutkin, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Тютькін Олексій Леонідович, к.т.н., доцент кафедри  «Тунелі, основи та фундаменти»

Посилання

Баженов, В. А. Полуаналитический метод конечных элементов в механике деформируемых тел [Текст] / В. А. Баженов, А. И. Гусляр,

А. С. Сахаров. – К. : НИИ строительной механики, 1993. – 376 с.

Гузченко, В. Т. Определение напряженного состояния конструкции колонной станции метрополитена [Текст] / В. Т. Гузченко, Д. Р. Шабодяш // Сб. на-учн. тр. «Устойчивость геотехнических сооружений на железнодорожном транспорте». – Д. : ДИИТ, 1989. – С. 45-47.

ДБН В.2.3-7-2010. Споруди транспорту. Метрополітени [Текст]. – К. : ДП «Укрархбудінформ», 2011. – 195 с.

Демешко, Е. А. Расчет колонной станции метрополитена как пространственной конструкции [Текст] / Е. А. Демешко, С. Б. Косицын, А. Е. Слемзин // Транспортное строительство. – 1992. – № 1. – С. 32-35.

Перельмутер, А. В. Расчетные модели сооружений и возможность их анализа [Текст] А. В. Перельмутер, В. И. Сливкер. – К. : Сталь, 2002. – 600 с.

Петренко, В. І. Розрахунок трисклепінчастих станцій метрополітену глибокого закладення [Текст] / В. І. Петренко, В. Д. Петренко, О. Л. Тютькін. – Д. : Наука і освіта, 2004. – 176 с.

Петренко, В. И. Современные технологии строительства метрополитенов в Украине [Текст] / В. И. Петренко, В. Д. Петренко, А. Л. Тютькин. – Д. : Наука і освіта, 2005 – 252 с.

Петренко, В. Д. Комплексний аналіз колонної станції із варіацією глибини закладення [Текст] / В. Д. Петренко, О. Л. Тютькін, В. І. Петренко // Вісник Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна. – Д. : Вид-во ДНУЗТу, 2011. – Вип. 39. – С. 138-143.

Устинов, В. П. Метод конечных элементов в расчете железобетонных конструкций [Текст] / В. П. Устинов, В. М. Круглов, В. И. Кудашов // «Метод конечных элементов в строительной механике», Горький, 1975, Горьковский университет им. Н.И. Лобачевского – С. 141-148.

Якобс, В. В. О выборе рациональной конструкции станций метрополитена [Текст] / В. В. Якобс, О. Ю. Антонов // Транспортное строительство. – 1967. – № 5. – С. 48-49.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-12-08

Як цитувати

Petrenko, V. D., & Tiutkin, O. L. (2013). Безпечність залізобетонних конструкцій колонної станції метрополітену при зміні їх геометричних параметрів. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (6). https://doi.org/10.15802/ecsrt2013/51288

Номер

№ 6 (2013)

Розділ

БЕЗПЕКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).