Застосування методів розпізнавання станів рейкової лінії для визначення режиму роботи рейкових кіл
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2013/51290Ключові слова:
автоматика і телемеханіка, рейкові кола, режими роботи рейкових кіл, нормальний режим, шунтовий режим, контрольний режимАнотація
У роботі розроблено методику та сформовано ряд функцій для визначення нормального, шунтового та контрольного режимів роботи рейкових кіл, визначено та проаналізовано їх коефіцієнти. Актуальність роботи. Переваги методів розпізнавання станів рейкових кіл полягають у значному розширенні функціональних можливостей класифікації станів за рахунок суттєвого збільшення глибини розпізнавання засобами множин інформативних ознак та функцій і розбиття станів на множини класів. Крім зазначеного можливо організовувати внутрішню логіку із застосуванням потужного математичного апарату при використанні комп’ютерної техніки, який дасть змогу шляхом ускладнення алгоритмів класифікації підвищити точність розпізнавання. Тому доцільно розробити систему (пристрій), яка, використовуючи методи розпізнавання станів, визначатиме у якому з режимів працює рейкове коло за значеннями напруги, струму та фаз напруги і струму на початку та вкінці рейкової лінії, що забезпечить нечутливість таких систем до зовнішніх впливів, а, в цілому – до підвищення надійності таких систем та безпеки руху поїздів. Мета. Для визначення та дослідження областей існування характеристичних ознак і формування ознак станів потрібно розробити математичні моделі, які, за допомогою поліномів Лагерра, описуватимуть стани (ознаки) рейкової лінії у нормальному, шунтовому та контрольному режимах. Наукова новизна. Вперше, використовуючи поліноми Лагерра, розроблена методика, де сформовано ряд функцій для визначення нормального, шунтового та контрольного режимів роботи рейкових кіл, визначено та проаналізовано їх коефіцієнти. Практичне значення. Використовуючи запропонований підхід з використанням поліномів Лагерра, при збільшенні порядку функції, можливо, у подальшому, визначати координату пошкодження рейкової лінії у контрольному, чи координату і швидкість рухомої одиниці на даній рейковій лінії у шунтовому режимах роботи рейкового кола. Отримані результати можуть бути корисними проектувальникам систем залізничної автоматики для проектування систем, які визначатимуть координату і швидкість рухомої одиниці чи координату пошкодження рейкової лінії.
Посилання
Аркатов, В. С. Рельсовые цепи магистральных железных дорог / В. С. Аркатов, А. И. Баженов, Н. Ф. Котляренко. – М.: Транспорт, 1992. – 384 с.
Аркатов, В. С. Рельсовые цепи: Анализ работы и техническое обслуживание / В. С. Аркатов, Ю. А. Кравцов, Б. М. Степенский. – М.: Транспорт, 1990. – 295 с.
В. С. Аркатов, Ю. В. Аркатов, С. В. Казеев, Ю. В. Ободовский. Рельсовые цепи магистральных железных дорог: Справочник – 3-е издание, переработанное и дополненное. – Москва, Издательство "ООО Миссия-М", 2006. – 496 с.
Каллер, М. Я, Соболев, Ю. В., Богданов, А. Г. Теория линейных электрических цепей железнодорожной автоматики, телемеханики и связи. Учебник для вузов ж.-д. трансп. – М.: Транспорт, 1987г. – 335с.
Суетин, П. К. Классические ортогональные многочлены. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2005. – 480 с.
Справочник по специальным функциям с формулами, графиками и таблицами / под ред. М. Абрамовича, И. Стигана. – М.: "Наука", 1979. – 830 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).