DOI: https://doi.org/10.15802/ecsrt2015/73856

Моделювання та дослідження точкового каналу зв’язку «колія – локомотив»

K. V. Honcharov, Yu. V. Burkovskiy

Анотація


На сьогоднішній день в Україні головним локомотивним засобом забезпечення безпеки руху поїзда є автоматична локомотивна сигналізація безперервної дії з числовим кодуванням АЛСН. Проте в умовах впровадження швидкісного руху, а в перспективі і високошвидкісного руху, чотирьохзначна система АЛСН не дозволяє машиністу отримати достатню інформацію про поточну поїзну ситуацію. Окрім показань колійних світлофорів необхідно передавати на локомотив інформацію про кількість вільних попереду блок-ділянок, постійні та тимчасові обмеження швидкості, профіль колії, поточну координату, маршрут руху по станції та інші данні. Один із шляхів удосконалення засобів забезпечення безпеки руху поїзда пов’язаний із застосуванням додаткового точкового каналу зв’язку «колія – локомотив», який утворюється між колійними прийомо-відповідачами (балізами) та локомотивним опромінювачем-приймачем. З метою дослідження та раціонального вибору параметрів такого каналу зв’язку була розроблена його математична модель. Проведені дослідження показали, що при використанні балізи стандартного розміру, а саме 400×540 мм, раціонально використовувати локомотивну антену з одним витком та розмірами 670×445 мм. Кількість витків у колійній антені необхідно обирати в залежності від опору навантаження. Наприклад, при опорі 100 Ом доцільно використовувати антену з двома витками. Розрахункова зона чутливості колійного прийомо-відповідача становить 0,52 м, що дозволяє передавати дані на локомотив при швидкості руху поїзда до 529,3 км/год. Розроблена математична модель може бути корисною при удосконаленні існуючих та проектуванні нових систем забезпечення безпеки руху поїзда.


Ключові слова


точковий канал зв’язку з локомотивом, баліза, взаємна індуктивність, коливальний контур

Повний текст:

PDF

Посилання


Бергер, Р. Координация внедрения системы ETCS на европейской сети [Текст] / Р. Бергер // Железные дороги мира. – 2005. – № 10. – С. 57-61.

Бойник, А. Б. Системы интервального регулирования движения поездов на перегонах [Текст] / А. Б. Бойник, С. В. Кошевой, С. В. Панченко и др. – Харьков: УкрГАЖТ, 2005. – 256 с.

Брылеев, А. М. Автоматическая локомотивная сигнализация и авторегулировка [Текст] / А. М. Брылеев, О. Поупе, В. С. Дмитриев и др. – М.: Транс-порт, 1981. – 320 с.

Бурковський, Ю. В. Порівняльний аналіз традиційних та координатних систем інтервального регулювання руху поїздів [Текст] / Ю. В. Бурковський, К. В. Гончаров // Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті. – 2014. – № 7. – С. 63-69.

Казаков, A. A. Автоматизированные системы интервального регулирования движения поездов [Текст] / A. A. Казаков, В. Д. Бубнов, Е. А. Казаков. – М.: Транспорт, 1995. – 320 с.

Калантаров, П. Л. Расчет индуктивностей [Текст] / П. Л. Калантаров, Л. А. Цейтлин. – Л: Энергоатомиздат, 1986. – 488 с.

Нейман, Л. Р. Теоретические основы электротехники, Том 1 [Текст] / Л. Р. Нейман, К. С. Демирчян – Л.: Энергия, 1967.– 522 с.

Попов, П. А. Подсистема евробализов. Техническое описание [Текст] / П. А. Попов, А. С. Ададуров // Автоматика, связь, информатика. – 2010. – №9. – С. 14 – 15.

Система ETCS: перспективы и опыт [Текст] // Железные дороги мира. – 2008. – №4.– С. 63-71.

Тильк, И. Г. Новые устройства автоматики и телемеханики железнодорожного транспорта [Текст] / И. Г. Тильк. – Екатеринбург : УрГУПС, 2010. – 168 с.

Theeg, G. Railway Signalling and Interlocking. International Compendium [Текст] / G. Theeg, S. Vlasenko. – Hamburg: Eurailpress, 2009. – 448 p.




ISSN: 2223–5620 (Print)

ISSN: 2411–1554 (Online)