Системні характеристики автоматизованих сортувальних станцій
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2015/73862Ключові слова:
сортувальні станції, АСУ, системний аналіз, об’єкти автоматизації, проектування, управлінняАнотація
У роботі дається характеристика автоматизованих сортувальних станцій як об'єктів автоматизації, об'єктів проектування і систем управління, розробляти які необхідно на основі індустріальних методів проектування.
Для вирішення різноманітних наукових, технічних, організаційних завдань була виконана класифікація автоматизованих систем керування (АСК) сортувальних гірок і станцій за рядом загальноприйнятих класифікаційних ознак. Наведена класифікація автоматизованих систем на сортувальних станціях характеризує в першу чергу складність об'єкта автоматизації і алгоритмів роботи технологічного комплексу.
АСК безперервно-дискретними технологічними процесами, що відноситься до локально-автоматичному (автоматичному) типу підвищеної УІП (809–2153 технологічних змінних) і характеризуються вищим рівнем функціональної надійності.
АСК сортувальними станціями як з точки зору складності об'єкта автоматизації, так і з позицій їх внутрішньої організації є складними системами, а як об'єкт проектування - це системи дуже високої складності, для розробки яких необхідні індустріальні засоби автоматизованого проектування.
Посилання
ГОСТ 23501.108-85 [Текст] // Системы автоматизированного проектирования. Классификация и обозначение. 1985.
Концепція автоматизації роботи сортувальних гірок України [Текст] / Проект.: ДП ДНДЦУЗ, 2010. — 36 c.
Общеотраслевые руководящие методические материалы по созданию и применению автоматизированных систем управления технологическими процессами в отраслях промышленности (ОРММ-3 АСУТП) [Текст] / Государственный комитет СССР по науке и технике. — М.: Финансы и статистика, 1986. — 73 p.
Босов, А. А. Структурная сложность систем [Текст] / А. А. Босов , В. М. Ильман // Вісник ДНУЗТ ім. ак. В. Лазаряна. 2012. № 40. – C. 173-179.
Гельфанд, И. М. О некоторых способах управления сложными системами [Текст] / И. М. Гельфанд, М. Л. Цетлин // Успехи математических наук. 1962. Т. 17. № 1 (103). – C. 3-25.
Иванченко, В. Н. Теория построения и реализация информационно-управляющих микропроцессорных систем на сортировочных станциях [Текст] : автореф. дис. .... д.т.н. 05.22.08 / Иванченко Владимир Николаевич. — Ленинград: ЛИИЖТ, 1988. — 48 с.
Казиев, Г. Д. Задачи технического перевооружения сортировочных станций [Текст] / Г. Д. Казиев, А. Г. Савицкий // Автоматика, связь, информатика. 2007. № 4. — C. 17-22.
Косолапов, А. А. Розвиток наукових основ побудови і експлуатації систем автоматизації залізничних сортувальних станцій. 05.22.20 – Експлуатація та ремонт засобів транспорту. Автореферат на здобуття наукового ступеня д.т.н. [Текст] / А. А. Косолапов. — Дніпропетровськ: ДНУЗТ, 2014. — 49 с.
Лоскутов, А. Ю. Основы теории сложных систем [Текст] / А. Ю. Лоскутов, А. С. Михайлов —М.-Ижевск: НИЦ «Регулярная и стохастическая динамика», 2007. — 620 c.
Растригин, Л. А. Адаптация сложных систем [Текст] / Л. А. Растригин. — Рига: Зинатне, 1981.
Хакен, Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. [Текст] / Г. Хакен –М.: Мир, 1985.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).