Опалення лекційної аудиторії вищого навчального закладу за допомогою інфрачервоних обігрівачів
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2016/91323Ключові слова:
електроопалення навчальної лабораторії, рівняння теплового балансу приміщення, система вентиляції, потужність інфрачервоного обігрівача, переваги електричного опаленняАнотація
У теперішній час для опалення приміщень у вищих навчальних закладах застосовується, як правило, конвекційний вид опалення, при якому повітря гріється водяними радіаторами. До недоліків цього виду опалення відносяться великий перепад температур в приміщені та неможливість вентиляції приміщення без втрат теплової енергії. При конвекційному опаленні холодне приміщення нагрівається теплим повітрям. При цьому стіни завжди будуть більш холодні ніж повітря, і якщо припинити подавання теплого повітря, то вже через годину температура впаде на 5…7 ºС. Вказані недоліки суттєво впливають на мікроклімат в лекційній аудиторії. А мікроклімат суттєво впливає на продуктивність праці та фізичний стан студентів та лектора. Інфрачервоні промені гріють не повітря, а поверхню, на яку вони попадають, яка в свою чергу виділяє теплову енергію і гріє повітря в аудиторії. При цьому поверхня тепліша, ніж повітря. Якщо припинити подачу інфрачервоних променів, то повітря буде охолоджуватись повільніше, не більше ніж на один градус за годину. Інфрачервоне опалення забезпечує мінімальне відхилення від заданої температури. При цьому електроенергія потрібна тільки для короткотривалого підтримання температурного режиму. Для вирішення задачі по застосуванню інфрачервоних обігрівачів для опалення конкретної реальної лекційної аудиторії складено рівняння теплового балансу її приміщення з урахуванням діючих вимог до мікроклімату лекційної аудиторії вищого навчального закладу. Дослідження цього рівняння дозволили визначити значення сумарної потужності інфрачервоних обігрівачів, об’єм припливного та витяжного повітря, при яких температура в лекційній аудиторії підтримується на рівні 20 ºС згідно діючих нормативних документів. Отримані чисельні значення вказаних параметрів можуть бути використані як вихідні дані для проектування автоматизованої системи вентиляції та опалення базової аудиторії.
Посилання
Державні будівельні норми України. Опалення, вентиляція та кондиціювання: ДБН В2.5-67:2013. – К.: Мінрегіон України, 2013. –149 с.
Курсовое и дипломное проектирование гражданских и промышленных зданий [Текст]: учеб. пособие для вузов / В. П. Титов, Э. В. Сазонов, Ю. С. Краснов, В. И. Новожилов. – М.: Стройиз-дат, 1985. – 208 с.
Державні будівельні норми України. Будинки і споруди навчальних закладів: ДБН В2.2-3-97. – К.: Держкоммістобудування України, 1997. – 90 с.
Потужність нагрівача [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.informteh.ru/sistemi_ventiljacii/raschet_ventiljacii/
Густина повітря [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://about-air.ru/svojstva-vozduha/plotnost-vozduha/plotnost-vozduha-pri-normalnyh-usloviyah.html
Питома вага [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studopedia.org/7-140217.html.
Аеродинамічні коефіцієнти [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://bibliograph.com.ua/otoplenie-ventilyacia/75.htm
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).