Вибір параметрів ефективності елементів системи залізничної автоматики з урахуванням поточного стану
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2016/91522Ключові слова:
система змісту, ймовірність відмов, надійність СЗАТ, системи з обслуговуванням, електрична централізаціяАнотація
Мета. Забезпечення високої ефективності системи залізничної автоматики і телемеханіки (СЗАТ) – найважливіша науково технічна задача, що стоїть перед працівниками залізничного транспорту. Статистика відмов і аналіз тимчасової залежності приладів електричної централізації (ЕЦ, зазначеної в статті) дозволяє прийти до висновку, що найбільша кількість відмов припадає на рейкові кола (РК) (в середньому близько 18% від загального числа відмов). Дані оцінки дозволяють провести прогнозування про проведення ремонтно-відновлювальних заходів щодо об'єктів системи дослідження – засобів автоматики. Обґрунтування вибору показників надійності дозволяють оцінити поточний стан елементів СЗАТ і подальше використання обраних показників є актуальним завданням в будь-який час, так як надійність системи – один з основних показників роботи системи. Методика. Завданням дослідження є встановлення основних положень, при спільному дотриманні яких система може успішно виконати свої функції: 1) система повинна завжди бути готова до використання за призначенням і справна; 2) справна система повинна мати такі характеристики, сукупність яких забезпечує успішне виконання завдання. Недостатня надійність і необхідність проведення спеціальних заходів щодо забезпечення безвідмовного функціонування засобів залізничної автоматики призводять до зниження показника ймовірності успішного виконання засобами автоматики свого завдання з урахуванням його реальної надійності. Результати. В якості оцінки поточного стану засобу були обрані певні показники надійності. Наукова новизна. Запропоноване оцінювання дозволить провести прогнозування про проведення відновлювальних заходів засобів системи залізничної автоматики.
Посилання
Анализ состояния безопасности движения поездов на железных дорогах Украины за 12 месяцев 2005-2011 года. Министерство инфраструктуры Украины. Государственная администрация железнодорожного транспорта. – 2005-2011.
Крамаренко, Е. Г. Системы сбора информации на железнодорожном транспорте. Курс лекций / Е. Р. Крамаренко – Хабаровск: Издательство ДВГУПС, – 2005. – 145 с.
Дмитренко, И. Е. Измерения и диагностирования в системах железнодорожной автоматики, телемеханики и связи [Текст] / И. Е. Дмитренко, В. В. Сапожников, Д. В. Дьяков. – Москва: Транспорт, – 1994. – 263 с.
Данько, М. И. Микропроцессорная диспетчерская централизация «Каскад» [Текст] / Н. И. Данько, В. И. Моисеенко, В. 3. Рахматов, В. И. Троценко, М. М. Чепцов: Учебное пособие. – Харьков: – 2005. – 176 с.
Маловичко, В. В. Повышение эксплуатационной надежности путевых устройств электрической централизации [Текст] / В. В. Маловичко, В. И. Гаврилюк // Вестник Днепропетровского национального университета железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна. – 2007. – Вин. 15. – С. 11-15.
Ягудин, Р. Ш. Надежность устройств железнодорожной автоматики и телемеханики [Текст] / Р. Ш. Ягудин – Москва: Транспорт, – 1989. – 159 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).