Підвищення енергоефективності автоматизованої системи електропостачання громадських та житлових будівель на основі відновлювальних джерел енергії
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2014/51377Ключові слова:
електробезпека, інтелектуальний пристрій, мікроконтролер, інфрачервоний датчикАнотація
В роботі розглянуто питання розробки та розрахунок автоматизованої системи постачання будинку на основі відновлювальних джерел енергії, яка на основі даних датчиків контролю заряду здійснює моніторинг та переключення між системою зовнішнього постачання та запропонованою системою, яка в свою чергу може накопичувати заряд акумуляторних батарей. На основі виконаних досліджень обрано елементну базу пристрою з терміном окупності у 8 років, система протягом усього часу роботи має забезпечувати достатню потужність для живлення усіх наявних споживачів та запропоновано можливі місця його встановлення.
Актуальність. Одним з головних завдань розвитку електричного господарства Укрзалізниці на період до 2020 р. є проведення модернізації технічних засобів, впровадження нової техніки і технологій, інформаційноаналітичних та керуючих систем з метою підвищення надійності безпеки руху, енергопостачання та зниження експлуатаційних витрат (наприклад: модернізації опалення в будинку відпочинку локомотивних бригад). Тому тема статті є актуальною.
Результати. Впровадження альтернативних джерел електроенергії у автономні системи електропостачання є загальносвітовою тенденцією, яка не оминає і просторів України. Зазначене впровадження реалізується головним чином у вигляді систем, які встановлюються на даху чи вільних сонячних ділянках. Застосування запропонованої системи дозволяє зменшити електроспоживання з мережі зовнішнього електропостачання під час денного пікового навантаження за рахунок можливості переключень між мережею і альтернативним джерелом живлення. Можливість використання, як резервне джерело живлення у випадку аварійного або запланованого відключення зовнішньої мережі.
Посилання
Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), від 23 травня 2014 р. № 749 «Про внесення змін до тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nerc.gov.ua/
index.php?id=11785.
ДТЭК Днепрооблэнерго: тарифы на
электроэнергию за 2014 год [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://doe.com.ua/tarif_prom/2014.
Головне управління електрифікації та електропостачання [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://www.uz.gov.ua/ about/ general_information /main_departments /department_of_electrification_and_power_supply.
Величко, С.А. Енергетика навколишнього середовища України (з електронними картами) [Текст] / С.А. Величко// Навчально-методичний посібник для магістрантів. – Харків: Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна, 2003. – 52 с.
Ильин, А.К. Нетрадиционные источники энергии для автономных потребителей [Текст] / А. К. Ильин, В. В. Пермяков – Владивосток: Изд-во ВГУЭС, 1997. – 36 с.
Ковалев, О.П. Возобновляемые источники энергии и энергообеспечение автономных потребителей [Текст] / О. П. Ковалев// Труды ДВГТУ. Теплоэнергетика. 2003. – Вып. 134. – Владивосток: Изд-во ДВГТУ, 2003. – С. 16 – 20.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).