Порівняльний аналіз традиційних та координатних систем інтервального регулювання руху поїздів
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2014/51380Ключові слова:
автоматичне блокування, координатна система інтервального регулювання, міжпоїзний інтервал, пропускна здатністьАнотація
В системах автоблокування перегін розбивається на фіксовані блок-ділянки, довжина яких повинна бути не менше максимального гальмівного шляху поїзда. Такий підхід не дозволяє забезпечити потенційно можливу пропускну здатність перегону для різних типів поїздів: вантажних, пасажирських, приміських. Крім цього в традиційних системах автоблокування застосовуються матеріаломісткі та дорогі рейкові кола, прохідні світлофори, кабельні лінії, пристрої захисту та узгодження, які потребують високих експлуатаційних витрат. Однією із альтернатив систем автоблокування з фіксованими блок-ділянками можуть стати координатні системи інтервального регулювання на базі радіозв’язку. Для порівняння різних типів систем інтервального регулювання були проведені розрахунки пропускної здатності перегону та мінімального міжпоїзного інтервалу. Отримані результати показують, що координатні системи дозволяють збільшити пропускну здатність перегону у порівнянні з трьохзначною системою автоблокування. Крім цього координатні системи дозволяють зберегти високу пропускну здатність при різних швидкостях руху поїзда та забезпечують можливість реалізувати потенційну пропускну здатність перегону при оптимальній швидкості поїзда. Найменший міжпоїзний інтервал спостерігається при високих швидкостях та великих прискореннях гальмування. В той же час при високих швидкостях та малому прискоренні гальмування інтервал починає збільшуватись. Таким чином, координатні системи є найбільш ефективними на високошвидкісних магістралях, а також на ділянках зі змішаним рухом. Проте впровадження таких систем можливе лише після доказу їх функціональної безпеки та техніко-економічного обґрунтування.
Посилання
Архангельский, Е. В. Расчет пропускной способности железных дорог [Текст] / Е. В. Архангельский, H. A. Воробьев. – М: Транспорт, 1977. – 312 с.
Баранов, Л. А Потенциальная оценка пропускной способности железнодорожных линий по системам безопасности [Текст] / Л. А. Баранов // Сборник докладов 7-ой международной конференции специалистов железных дорог «Южел». – Врньячка Баня (Югославия). – 2000. – С. 43-48.
Бергер, Р. Координация внедрения системы ETCS на европейской сети [Текст] / Р. Бергер // Железные дороги мира. – 2005. – № 10. – С. 57-61.
Брылеев, А. М. Координатная система интервального регулирования движения поездов [Текст] / А. М. Брылеев, И. Е. Дмитренко // Труды МИИТа. – 1968. – Вып. 256. – С. 64.
Казаков A. A. Автоматизированные системы интервального регулирования движения поездов [Текст] / A. A. Казаков, В. Д. Бубнов, Е. А. Казаков. – М.: Транспорт, 1995. – 320 с.
Лисенков, В. М. Системы управления движением поездов на перегонах. Т. 1. Функциональные схемы систем [Текст] / В. М. Лисенков. – М.: ГОУ «Учебно-методический центр по образованию на железнодорожном транспорте», 2009. – 160 с.
Система ETCS: перспективы и опыт [Текст] // Железные дороги мира. – 2008. – №4.– С. 63-71.
Existing Command – Control systems in Europe. Workshop on ETCS mode "Limited Supervision" 30.6.04. UIC [Текст]. – Paris, 2008. –P. 7.
Lacot, E. ERTMS wirdRealitat [Текст] / E. Lacot, J. Pore // Signal und Draht. – 2004. – № 10. – P. 6-12.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).