Кінцеві об’єкти та їх граматична структура
DOI:
https://doi.org/10.15802/ecsrt2014/51402Ключові слова:
конструктивні граматичні структури, вільні кінцеві об’єкти, ланцюжкові конструкції, сумісність об’єктівАнотація
У практичній та інтелектуальної діяльності людина має справу з кінцевими об'єктами, наприклад, множинами вагонів, маршрутами руху транспортних засобів, зіркоподібними математичними об'єктами, базами даних систем штучного інтелекту, графічними, мовними системами та ін., Спільністю яких є кінцева структура. Сучасна теорія решт розглядає кінці з алгебраїчної і топологічної позицій, як чисто математичної об'єкти. Оскільки загальна конструктивна сторона питання кінцевих об'єктів і структур, необхідних для проектування і моделювання прикладних задач, поки залишається відкритою, актуальним є вирішення даного питання.
Автори займаються розробкою і застосуванням конструктивних структур з метою моделювання та проектування формальних та конкретних прикладних систем. Мета даної роботи розширити представницькі можливості конструктивних структур на конструйованому носії і конкретно показати можливості формального подання та конструювання кінцевих об'єктів довільної природи в гібридних породжують структурах. Гібридизація конструктивних структур на рівні їх носіїв є новим елементом завдання породжують структур.
Гібридизація породжує структури здійснюється через включення до її носій додаткової структури формування вільних кінців і запропонованих операцій над кінцевими об'єктами. Вільні кінці з певними характеристиками задаються впорядкованими або невпорядкованими наборами елементів конструктивного алфавіту. Кінцеві об'єкти в загальному випадку не прив'язуються до систем відліку. Наукова новизна полягає у визначенні конструктивної граматичної структури на вільних термінальних і нетермінальних кінцях і розгляді завдання побудови формальної мови на кінцевих об'єктах при їх сумісності. Граматичні правила операторів і підстановок виведення враховують детерміновану і недетермінірованного навантаження, а також анімаційні процеси розвитку кінцевих конструкцій. Запропонована граматична структура решт узагальнює класичні граматичні структури.
Посилання
Гладкий, А. В. Формальные грамматики и языки [Текст] / А. В. Гладкий. – М.: Наука, 1973. – 368 с.
Гинзбург, С. Математическая теория контекстно-свободных языков [Текст] / С. Гинзбург. – М.: Мир, 1970. – 328 с.
Фу, К. С. Структурные методы в распо-знании образов [Текст] / К. С. Фу. – М.: Мир, 1977. – 318 с.
Lindenmayer, A. Mathematical models for cellular interaction in development. Pats I and II. [Text] / A. Lindenmayer // Journal of Theoretical Biology. – 1968. – V. 18. – P. 280-315.
Лисовик, Л. П. Об одном методе задания фрактальных множеств / [Текст] / Л. П. Лисовик, Т. А. Карнаух // Кибернетика и системный анализ. – 2009. – № 3. – С. 42-49.
Саломаа, А. Жемчужины теории формальных языков [Текст] / А. Саломаа. – М.: Мир, 1986. – 159 с.
Ільман В. М.,Структурний підхід до проблеми відтворення граматик [Текст] / В. М. Ільман, В. І. Шинкаренко // Проблеми програмування. – 2007. – № 1. – С. 5 –16.
Шинкаренко, В. И. Структурные модели алгоритмов в задачах прикладного программирования. І. Формальные алгоритмические структуры [Текст] / В. И. Шинкаренко, В. М. Ильман, В. В. Скалозуб // Кибернетика и системный анализ. – 2009. – № 3. – С. 3 – 14.
Суворов, Г.Д. Простые концы и последовательности плоских отображений [Текст] / Г. Д. Суворов. – К.: Наукова думка, 1986. – 187 с.
Роджерс, Д. Математические основы машинной графики [Текст] / Д. Ро-джерс, Дж. Адамс. – М.: Мир, 2001. – 604 с.
Андон, Ф. И., Алгебро-алгоритмические модели и методы параллельного программирования [Текст] / Ф. И. Андон, А. Е. Дорошенко, Г. Е. Цейтлин, Е. А. Яценко. – К.: Академпе-риодика, 2007. – 634 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).