Сучасні методи очистки води та повітря від ртуті

Автор(и)

  • L. F. Dolina Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Ukraine
  • A. Yu. Chornaya Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Ukraine
  • E. K. Nagornaya Державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будiвництва та архітектури", Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2014/58345

Ключові слова:

містять ртуть, метилртуть, демеркуризація обладнання, накопичення ртуті, очистка від ртуті, сполуки ртути

Анотація

Люди можуть піддаватися впливу ртуті в будь-якій її формі в різних обставинах. В залежності від кількості ртуті і тривалості її надходження в організм можливі гострі отруєння, хронічні отруєння, мікромеркуріалізм. У міру вивільнення в навколишньому середовищі (у повітрі, осадових відкладах, воді) вона проходить ряд складних перетворень. Метилртуть є самою високотоксичного формою ртуті, вона особливо посилюється в харчових ланцюгах. Надзвичайну небезпеку як забруднювачів природних вод становлять важкі метали, які надають токсичну дію на водні організми навіть порівняно малих концентраціях. В ряду важких металів пріоритетне місце по токсичність для гідробіонтів і людини займає ртуть. При міграції і трансформації у водній екосистемі вона накопичується у вигляді високотоксичних сполук. Накопичення ртуті в біоті інгібує обмінні процеси, послаблює захисні функції крові. Поверхневі джерела є основними джерелами водопостачання населених пунктів і промислових підприємств України, а також водоймами - приймачами стічних вод. Тому, проблема запобігання ртутного забруднення поверхневих джерел водопостачання представляється актуальною. Багаторічне функціонування виробництв каустичної соди та хлору методом ртутного електролізу на хімічних комбінатах, призвело до того, що прилеглі території та акваторії виявилися забрудненими ртуттю і в регіонах виникли серйозні екологічні проблеми. Вода в поверхневих джерелах виявилася непридатною для цілей питного водокористування, а вміст ртуті в рибі перевищує ГДК в сотні і тисячі разів.

При використанні та утилізації продукції, що містить ртуть, важливо дотримуватися належну обережність. Для запобігання виділення ртуті в атмосферу і потрапляння її у водойми на промислових підприємствах використовуються сучасні методи очищення газоподібних, рідких і твердих відходів із скороченням вмісту ртуті в них нижчі від затверджених норм. Метою даної роботи є розробка технологій і технологічних схем очищення стічних вод і пилогазових викидів, що містять ртуть. Актуальними є дослідження закономірностей вилучення малих концентрацій ртуті із стічних вод, можливостей повернення очищеної води у виробництво і розробка науково-обґрунтованих методів утилізації ртуті.

Біографії авторів

L. F. Dolina, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Долина Леонід Федорович

Кафедра «Гідравліка та водопостачання», к. т. н. приват-професор

A. Yu. Chornaya, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Чорна Ганна Юріївна

Кафедра «Гідравліка та водопостачання», асистент

E. K. Nagornaya, Державний вищий навчальний заклад "Придніпровська державна академія будiвництва та архітектури"

Нагорна Олена Костянтинівна

Кафедра "Водопостачання, водовідведення та гідравліки", доцент, к.т.н.

Посилання

Яковлев, С. В. Канализация [Текст] / С. В. Яковлев, Я. И. Карелин.– Москва: Стройиздат, 1975. – 465 с.

Долина, Л. Ф. Современная технология и сооружения для очистки сточных вод от солей тяжелых металлов [Текст]: монография / Л. Ф. Долина. – Днепро-петровск: Континент, 2008. – 254 с.

Трахтенберг, Т. М. Ртуть и ее соединения в окружающей среде. [Текст] / Т. М. Трахтенберг, М. Н. Коршун. – Киев: Вища школа, 1990. – 195 с.

Критерии санитарно-гигиенического состояния окружающей среды. Вып. 1: Ртуть: [Текст] / Пер. с англ. – Москва: Медицина, 1979. – 163 с.

Янин, Е. П. Добыча и производство ртути в СНГ как источник загрязнения окружающей среды [Текст]: Эколого-геохимические проблемы ртути. / Е. П. Янин. – Москва: ИМГРЭ, 2000. – 318 с.

Гладков, С. Ю. Аппаратура и технология поиска источников ртутных загрязнений. Ртуть. Комплексная система безопасности. [Текст] / С. Ю. Гладков, В. А. Климов, В. Д. Симонов // Сборник мат-лов 3-й научн.-техн. конф. Санкт-Петербург. – 1999. – С. 44-45.

Zeitz, P. Public health consequences of mercury spills: hazardous substances emergency events surveillance systems [Text] / P. Zeitz, M. Orr, W. E. Kaye // Environ Health. Perspect. – 2002. – 110. – № 2. – Р. 129-132.

Макарченко, Г. В. Демеркуризация объектов городской среды. [Текст] / Эколого-геохиические проблемы ртути // Г. В. Макарченко, Н. В. Косорукова, А. А. Волох – Моск-ва: ИМГРЭ, 2000. – С. 153 –160.

Косорукова, Н. В. Влияние ртути на усталостную долговечность и коррозионную стойкость конструкции самолетов из алюминиевых сплавов: [Текст]: Автореф. дис. канд. техн. наук. Н. В. Косорукова – Киев, 1983. – 28 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-01-11

Як цитувати

Dolina, L. F., Chornaya, A. Y., & Nagornaya, E. K. (2015). Сучасні методи очистки води та повітря від ртуті. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (8). https://doi.org/10.15802/ecsrt2014/58345

Номер

Розділ

БЕЗПЕКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ