Аналіз стійкості земляного полотна для реалізації умов його безпеки при підвищенні швидкості руху

Автор(и)

  • V. D. Petrenko Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна
  • O. L. Tiutkin Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна
  • V. P. Kupriy Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.15802/ecsrt2015/73849

Ключові слова:

стійкість, безпека, земляне полотно, підсилення

Анотація

Мета. В статті наведені результати математичного моделювання високого залізничного насипу в двох варіантах, причому розглядається варіант підсилення земляного полотна за допомогою геосинтетичних матеріалів. Мета цієї статті полягає у аналізі стійкості земляного полотна для реалізації умов його безпеки при підвищенні швидкості руху. Методика. Розроблено об’ємну скінченно-елементну модель високого залізничного насипу, на основі якої виконано комплекс розрахунків. Результати. В наданій роботі викладені результати математичного моделювання методом скінченних елементів на основі комплексу Structure CAD (SCAD) непідсиленого та підсиленого геосинтетичним матеріалом високого залізничного насипу. Отримані параметри напружено-деформованого стану земляного полотна обох варіантів. Наукова новизна. На основі чисельного аналізу напружено-деформованого стану моделей показано, що армування земляного полотна надало перерозподілу напружень іншої локалізації, а саме в районі обойми з геосинтетики. У подальшому можлива оптимізація розташування геосинтетики по висоті, оскільки досліджене положення може бути не самим оптимальним. Практичне значення. Практична значимість обумовлена підвищенням стійкості земляного полотна при його підсиленні, тобто реалізація умов безпеки при його експлуатації стає визначеною. Дослідження напружено-деформованого стану конструкції земляного полотна запобігає різним аварійним ситуаціям, оскільки дозволяє впевнено прогнозувати зміну напружень та деформацій при підсиленні геосинтетичними матеріалами.

Біографії авторів

V. D. Petrenko, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Петренко Владимир Дмитриевич, д.т.н., профессор,

Заведующий кафедрою «Тоннели, основания и фундаменты»

O. L. Tiutkin, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Тютькін Олексій Леонідович, к.т.н., доцент кафедри  «Тунелі, основи та фундаменти»

V. P. Kupriy, Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна

Купрій Володимир Павлович,  к.т.н., доцент кафедри  «Тунелі, основи та фундаменти»

Посилання

Асимьбеков, Д. А. Определение напряжений в насыпи от действия собственного веса методом конечных элементов [Текст] / Д. А. Асимьбеков, С. Ш. Шукуров. – Алма-Ата: Алмаатинский институт инженеров железнодорожного транспорта, 1980. – 6 с.

Заворицкий, В. Й. Експериментальні дослідження напруженого стану земляного полотна [Текст] / В. Й. Заворицкий. – Київ: Будівельник, 1994. – С. 3-25.

Лобанов, И. З. О методике расчета напряжений в грунтах при проектировании дорожных земляных сооружений [Текст] / И. З. Лобанов, В. И. Лобанов. – Сб. «Земляное полотно и геотехника на железнодорожном транспорте», Днепропетровск, 1983. – С. 33-37.

Шахунянц, Г. М. Железнодорожный путь [Текст] / Г. М. Шахунянц. – М.: Транспорт, 1987. – 479 с.

Методические указания по применению геосинтетических материалов в дорожном строительстве [Текст]. Москва: ТИМР, 2001. – 40 с.

Уманов, М. І. Збірник типових технологічних процесів капітального та середнього ремонтів залізничної колії (ЦП-2-1198) [Текст] / М. І. Уманов, В. П. Гнатенко, К. В. Мойсеєнко. – Д: ДІІТ, Арт-Прес, 2000. – 108 с.

Перельмутер, А. В. Расчетные модели сооружений и возможность их анализа [Текст] / А. В. Перельмутер, В. И. Сливкер. – К.: Сталь, 2002. – 600 с.

Петренко, В. Д. Порівняльний аналіз стану двох варіантів підсилення конструкції земляного полотна [Текст] / В. Д. Петренко, В. Т. Гузченко, А. Л. Тютькін, А. М. М. Алхдур // Віс-ник ДНУЗТ, 2009. – Випуск 29. – С. 107-111.

Петренко, В. Д. Результати аналізу параметрів експериментальних досліджень армування геотекстилем земляного полотна [Текст] / В. Д. Петренко, В. Т. Гузченко, А. Л. Тютькін, А. М. М. Алхдур // Вісник ДНУЗТ, 2010. – Випуск 34. – С. 131-135.

Петренко, В. Д. Сравнительный анализ результатов экспериментальных исследований усиления земляного полотна малодеформируемым слоем [Текст] / В. Д. Петренко, В. Т. Гузченко, А. Л. Тютькін, А. М. М. Алхдур // Вестник ДНУЗТ, 2010. – Вып. 35. – С. 139-144.

Петренко, В. Д. Спосіб укріплювання земляного полотна [Текст] / В. Д. Петренко, В. Т. Гузченко, А. Л. Тютькін, І. В. Петрівський // Патент на корисну модель № 75553 від 10.12.2012. – Бюл. № 23 від 10.12.2012.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-09-07

Як цитувати

Petrenko, V. D., Tiutkin, O. L., & Kupriy, V. P. (2015). Аналіз стійкості земляного полотна для реалізації умов його безпеки при підвищенні швидкості руху. Електромагнітна сумісність та безпека на залізничному транспорті, (9). https://doi.org/10.15802/ecsrt2015/73849

Номер

№ 9 (2015)

Розділ

БЕЗПЕКА НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

  • Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).